1928 – 1940 рр.

Йосип Ельгісер народився у грудні 1928 р. у Садгорі (передмісті Чернівців). Його батько був теслярем, а мати – вчителькою. У сім’ї була ще старша донька Клара. Двічі на тиждень до Ельгісерів приходила вчителька, яка навчала Клару грати на роялі. Оскільки грошей на навчання двох дітей у сім’ї не було, Йосип самотужки навчався грати у старшої сестри і в п’ятирічному віці вже вперше виступав на сцені.

ЛИПЕНЬ 1941 р.

У липні 1941 р. Йосип з сестрою побачили крізь вікно, як жандарми вели колону місцевих євреїв. Через деякий час на околиці Садгори почулися постріли – людей, які були у тій колоні, розстріляли.

ЛИПЕНЬ 1941 р.

Через декілька днів сім’ї наказали зібрати речі і бути готовими до відправки на роботу. Деталей людям не пояснювали. Таким чином євреїв з Садгори було депортовано ще за декілька місяців до того, як у Чернівцях було утворене гетто.

ЛИПЕНЬ – СЕРПЕНЬ 1941 р.

Дорогою колона євреїв зупинилася на ночівлю під відкритим небом. Їжі не було, але поруч була криниця. Як виявилося, вода в криниці була отруєна. За тиждень більшість людей заразилася черевним тифом.

ОСІНЬ 1941 р. – ОСІНЬ 1942 р.

У Трансністрії, куди депортували буковинських євреїв, сімя Ельгісерів потрапила спочатку до с. Марянівки. Жити довелося у напіврозваленому корівнику. Батько допомагав місцевим селянам, за що ті, як могли, віддячували продуктами. Так Ельгісери пережили першу осінь та зиму в депортації.

Багатьом депортованим євреям не вдалося вижити, перш за все, через голод, холод та хвороби.

ВЕСНА 1944 р.

Навесні 1944 року територію Трансністрії було звільнено від румунських військ. Ельгісери намагалися повернутися додому, тому попросилися до військового ешелону. Їхати довелося, сидячи на ящиках із вибухівкою. Зрештою сім’я Ельгісерів повернулася до рідної домівки.

1945 – 2014 рр.

Після закінчення школи Йосип здобував фах лікаря в Чернівецькому медичному інституті, паралельно навчаючись також на фортепіанному відділенні Чернівецького музичного училища. Пізніше Йосип Ельгісер зробив остаточний вибір на користь музики – став відомим піаністом і композитором. За талант і самовіддану працю митця нагороджено численними відзнаками. Помер Йосип Ельгісер у 2014 році.

Згодом німці забрали батька Йосипа. Сім’ю Ельгісерів восени 1942 р. переселили в гетто сусіднього містечка Копайгород, звідки євреї щодня ходили на роботи в навколишні села. Одного разу Йосипа дуже сильно побив румунський солдат за те, що хлопець збирав продуктові відходи. Взимку 1942 р. повернувся батько. До завершення війни сім’я була разом.

ОСІНЬ 1942 р. – ВЕСНА 1944р.